Ступиця сосна СЗ-3,6 Ступиця зі Ступиця диска содунка сітківки СЗ-3,6 Ступиця сосника

Ступиця диска сочинка сітківниці СЗ-3,6

Зернотукова універсальна сітківниця СЗ-3,6: 

Сеялочка призначена для рядового посіву насіння зернових (ржі, пшениці, вівса, ячменю), круп'яних (пита, гречки, сої), зернобобових (фасолі, гороху, витки, сочевиці, люпина) та інших культур, близьких до зернових але розмірів насіння й кормів висіву, з одночасним внесенням у засовувані ряди гранульованих мінеральних добрив.Посівний агрегат може працювати зі швидкістю не більш ніж 15 км/год на ґрунтах, підготовлених відповідно до агротехнічних вимог.Сіялку СЗ-3,6 в односіялочному агрегаті поєднують із тракторами Т-40АМ, МТЗ-80, МТЗ-82, а в широкозахопних багатосекавних агрегатах — з гідрофікованими зчепленням і тракторами ДТ-75, Т-4А, Т-150, Т-150К, К-700А.

Зернотуковий ящик:

Сеялка СЗ-3,6 обладнана двома зернотуковими ящиками.Норму висівання насіння змінюють регулятором 12. На сіялці СЗ-3,6, обладнаній 24 висівальними апаратами, передбачено два регулятори норми висівання насіння.
Насінняві апарати прикріплені до дна зернотукового ящика сітківки. Котушковий висіваю 5, муфти 6 і розетки.
У нижній частині коробки 4 міститься регульований клапан 11, який розміщують на різних відстанях від котушки. Для висівання насіння зернових культур проміжок між площиною клапана 11 і ребром муфти 6 встановлюють не більш ніж 2 мм. Щоб зменшити дроблення великих зерен зернобових культур, проміжок валом 9 збільшують до 8-10 мм.
Котушку 5 розміщують на валу 3 і закріплюють штифтом 12. Від осьового зміщення котушку утримують шплінт 8 і шайба 7.
Знімна коробка 4 прикріплена до сіменяної скриньки, на дні якої зроблено вікно, що сує з горловиною коробки. Насіння, що міститься в ящику сітківниці, надходить через ці отвори в коробки апаратів і заповнює простір навколо котушок. Котушки, обертаючись у коробках, подають насіння в лійки насінняпроводів. Кількість висічених насіння залежить від довжини робочої частини котушки, що стикається з насінням. Конструкція котушки дає змогу переміщати її так, щоб вона стикалася з насінням по всій довжині або тільки її частини. Частина котушки, що подає насіння в насіння, називають робочою або активною. Щоб збільшити висівання насіння, котушку всуваються в коробку, а для зниження — висуваються з коробки. Коли котушку висуваються з коробки, вихідне вікно апарата закривають муфтою 6.Катушка обертається разом із розеткою 2, змонтованою в круговому пазу стінки коробки з кришкою. У розетці зроблені вирізи, за профілем відповідні жолобкам котушки. Котушка, виходячи з коробки, проходить через розетку, яка є її опорою та перешкоджає висипанню насіння.

Котушковий насільний апарат сітківок сз 3.6:

Щоб звільнити коробку апарата від насіння, повертають важіль групового регулювання положення клапанів. Водночас клапан 11 опускається й насіння висипаються.Для висіву рівної кількості насіння кожним котушковим апаратом сітківки необхідно, щоб довжина котушок усіх апаратів була однаковою. Її регулюють за допомогою компенсаційних шайб 7. Правильність регулювання котушок перевіряють, встановлюючи важіль регулятора висівання на повне закриття або відкриття апаратів. Апарати мають бути відкриті або закриті муфтами. Допустиме відхилення в довжині робочої частини котушок окремих апаратів не більш ніж ± 1 мм.

Котушково-штифтовий туковисний апарат:

Котушково-штифтові туковиснувальні апарати складаються з корпусу 1, у якому на квадратному валу 6 (загальний для дванадцяти апаратів) змонтовані котушки 5. Котушка, обертаючись нижньою частиною, вигріває добрива з корпусу 1. У нижній частині корпусу на валу 3 встановлено регульоване дно 2.Для внесення добрив нормальної вологості дно розташовують на відстані 8...10 мм від котушки. Якщо вологість добрив вища за норму, ця відстань збільшується. Відстань між штифтами котушки 5 і дном 2 змінюють, повернувши вал 3. Дозу внесення добрив регулюють, змінюючи частоту обертання штифтових котушок, замінивши шестерні в механізмі передач. Для звільнення тукового ящика від добрив опускають дно 2. Поступлення добрив із ящика в апарати регулюють засувкою 4, змінюючи висоту вікна. Не рекомендується робити вікно заввишки менш ніж 30 мм, оскільки добрива погано надходитимуть у висівний апарат. Під час висівання з тукового ящика насіння трав висоту вікна роблять невеликим.

Механізм передач сітківниці СЗ-3,6:

Механізм передач змонтований у середній частині сітківниці. Від зірочок 11 обертання втулочно-роликовими ланцюгами передається зірочкам 1, встановленим на кінцях бічних валів контрприводу. Ці вали приєднані до валу контрприводу муфтами 13, що дають змогу передавати обертання одно-часно від двох опорно-приводних коліс. Обгінна муфта складається з комірчастого диска та підпружиненої вкладки з роликом. На середньому валу контрприводу поруч із розгалужувачем розташована зірочка 15. Від неї через втулочно-роликовий ланцюг обертання передається зірочки 8 вала рамки механізму передач.
Роз'єднувач 14 використовують для вимкнення механізму передач під час переведення сошників, сітківки в транспортне положення, і для увімкнення приводу на апарати під час переведення сошників у робоче положення. Вал рамки механізму передач обладнаний двома шестернями 7 і 9. Ці шестерні через систему проміжних зірочок і втулочно-роликові ланцюги передають обертання на зірочки 4 і 6, змонтовані на валах насіннєві (зірочка 4) і туковисеві (зірочка 6) апаратів. Переставляючи шестерні на рамі механізму згідно з рекомендаціями заводського керівництва, можна отримати чотири передавальні відносини на вал насільних апаратів і шість відносин на вал туковисних апаратів.

Таблиця 1. Передавання на вал туковисних апаратів.

Таблиця 2. Передавання на вал насіннєвіснувальних апаратів.

Необхідне передавальне відношення на вали насіннєвисівних апаратів встановлюють взаємною переставною шестернею Д, Е, Ж, 3, а на вали туковисних апаратів — переставкою шестерень А, Б, В, Г. У разі взаємного перестановлення шестерень А, Б, В, Гсь також треба переставити на одне з трьох отворів О₁; О₂; О₃ відповідно до таблиці 1.Сім'япроводи призначені для подавання насіння та добрив від висівних апаратів до сошників.
На сіялці СЗ-3,6 встановлені гофровані гумові насіння проводи. Довжина насінняпроводу в нерозтягнутому стані приблизно 350 мм, а в розтягнутому стані — до 700 мм; внутрішній діаметр трубки 30 мм. Гофрований насінняпровід зручний в експлуатації. Він може згинатися, стискатися, розтягуватися, не деформується під час бічного відхилення й не втрачає якості під час коливань температури.
Сошники утворюють у ґрунті борозенки, у які укладаються насіння та добрива.
На сіялці СЗ-3,6 встановлені дводискові сошники. Перевага цих сошників полягає в тому, що вони майже не залипають вологим ґрунтом і забезпечують якість посіву на грудковатому, кам'янистому ґрунті, що містить кореневі залишки бур'янів. До вад таких сошників належить те, що вони складні за конструкцією й мають велику масу.
Сошник складається з двох плоских сталевих дисків 1, з'єднаних із корпусом 7. Диски змонтовані на кулькових підшипниках 11 з одноразовим мастилом, закріплених на осі 14, у корпусі 7 сорошиків. Підшипники захищені від пилу гумовими ущільнювачами 10. Щоб зняти диск, потрібно вивернути корок 12 з кришки 18, а вісь 14 із корпусу 7.

Дисковий сошник:

Діаметр дисків 350 мм. Встановлені вони під кутом 10° один до іншого. Регульований чистик 9 знімає налиглий ґрунт із внутрішньої поверхні дисків.
Корпус 7-сушарка приєднаний до повідця 2, шарнірно пов'язаного із сошниковим брусом. Повідець 2 приєднаний до підіймально-натискної штанги 5 з пружиною. Пружина утримує сошники на необхідній глибині під час роботи. Штанга 3 за допомогою вилки 5 з'єднана з валом підіймання сошників.
У нижній частині корпусу соснка закріплений напрямник, за допомогою якого насіння потрапляють на дно борозени, утвореної дисками. Направник у сошників переднього ряду прямий, а в сошників заднього ряду вигнутий.
Підіймальні механізми призначені для переведення сошників причепних сітківок у транспортне та робоче положення. Сілка СЗ-3,6 обладнана гідравлічним механізмом, який влаштований у такий спосіб. До середнього спиця сітківки приєднаний гідроциліндр, а його шток з'єднаний із важелем круглого вала.

Пристрій для підіймання та регулювання глибини ходу сошників сітківки сз 3.6:

По краях вала приварені важелі. Ці важелі тягани з'єднані з кронштейнами двох квадратних валів 4 (див. рис. 6) підйому сошників. До валам 4 прикріплені вилки 5 зі штангами та пружинами. Круглий вал кронштейнами та трубами пов'язані також із двома квадратними валями підіймання й опускання загортачів.Гідроциліндр, діючи на важелі, повертає вали й, отже, підіймає або опускає сошники та загортачі. Заглиблення сошників встановлюють гвинтом 1 (см. Рис. 7) регулятора, розташованого на середній суші сітківки. Ввертаючи гвинт 1, збільшують глибину ходу сошників, вивертаючи — зменшують. Якщо сошники, що рухаються за слідом, не занурюються на необхідну глибину, їх підтискають пружини на штангах. Пристосування контролю дає змогу трактористу, перебуваючи в кабіні, стежити за обертанням валів висівних апаратів, заглибленням сошників сітківці та рівнем насіння. Пристрій працює від електросистеми трактора та складається з сигналізаторів обертання валів висівних апаратів і заглиблення сошників, щитка сигналізації, встановленого в кабіні  трактора та з'єднувального дроту. Сигналізатор заглиблення розташований на передньому (круглом) валу підіймання й опускання сошників. Пристосування дистанційного зв'язку передбачено для зв'язку сіювача з трактористом. До нього входять панель, кнопка, пружина, шайба, з'єднувальний привод, монтажний поясок і затискачі для кріплення з'єднувального дроту на рамі сітківки.Кнопка встановлена на сітківці, проміжок між кнопшуванням і пластиною в опущеному стані 1 мм. Поверхні стрижня кнопки та контактної пластини зараховані до металічного блиску. Довжина з'єднувального дроту 5,2 мДля перевірки працездатності пристосування виделку  зборі зі з'єднувальним дротом під'єднують до клеми Ш штепсельної розетки, встановленої на тракторі. Під час натискання кнопки має увімкнутися звуковий сигнал трактора.Дистанційний зв'язок сільника з трактористом на багато сітківних агрегатах здійснюється цим же пристосуванням і подовжувачем, призначеним для обладнання зчеплення СП-16А. Подовжувач складається з сполучної колодки, сполучних повідців, затискачів для кріплення повідців на рамі сітківки та планок для кріплення роотзеток.За допомогою подовжувачів становлять такі посівні агрегати: двосекувальний, у якому приміщають один подовжувач і два пристосування дистанційного зв'язку; трисегалковий, у якому використовують один подовжувач і три пристосування; чотирисемісний, у якому застосовують один подовжувач і четвірки пристосування.Рабічний процес. Насіння з зернового відтінення зернотукової шухляди та добрива з тукового відділення самопливом заповнюють приймальні камери висівних апаратів.У процесі руху сітківки з опущеними в рачочеве положення сошниками котушки висівних апаратів, обертаючись, захоплюють насіння і добриво, скидають його в лійки насіння. По січ'япроводах насіння та добрива напрямяться в сошники та потім, скочуючи по напрямах, підходять на дно борозен, що утворюються дисками сошників у ґрунті. Насіння та добрива закриваються ґрунтом, що обсипається зі стінок борозен. Загортачі, що йдуть за сошниками, вирівнюють ґрунт.

Підготовка до роботи:

Перед виїздом у полі оцінюють технічний стан сітківки та дротять технічне обслуговування. Перевіряють правильність розставляння сошників, надійність їхнього кріплення. Тиск у камерах коліс із пневматичними шинами доводять до 0,16...0,2 МПа. Добиваються, щоб перекос будь-якого ланцюга не перевищував 2 мм, а прогин її неробочої гілки під дією зусилля 100 Н складав 10...12 мм. Відтворюють легкість увімкнення і фіксації хутра підіймань підіймання й опускання сошників, роботу роз'єднувача. Усі механізми сітківки мають працювати плавно, без заїдань і стороннього шуму. Під час порожнини втягнутого штоку гідроциліндра сошники та заготівки мають бути опущені в робоче положення, а вали висівають апарат про в мають обертатися під час руху сітківки. За повністю втягнутого штока гідроциліндра сошники та загортачі мають бути підняти в транспортне положення, а роз'єднувач має вимкнути передавання на вали висівних апаратів. Водночас транспортний просвіт (відстань від поверхні ґрунту до нижньої крайки сошників) має бути не менш ніж 190 мм.Для роботи багатосіяльного агрегата готують зчеплення. Перевіряють справність коліс, хутра-низьмів підвіски, стан осей, брусів, розтяжок, хомутів. Виявлені дефекти усувають.Зупинка сошників па задані ширину та глибину висівання насіння зернових культур перевіряється на бетонному або асфальтованому майданчику. За допомогою ліній, накреслених на майданчику, розставляють coшники сітківки на задану ширину міжряджання. Визначають кут розставляння дисків. Для січниці СЗ-3,6 він має становити 10°. Якщо немає регулювального майданчика розташування сошників на рамі, перевіряють за допомогою встановлювальної (розмітної) дошки.Установу дошку розташовують між рядами сошників так, щоб її середина збігала з поздовжньою віссю сітківці й закріплюють кілочками. Сошники розміщують проти відповідних знаків дошки та закріплюють їх на брусі. Виделки на валику регулювання заглиблення сошників встановлюють так, щоб натискні штанги розташовувалися вертикально по осьовій лінії сошників, і загортають гайки кріплення повідців до сошникового бруса. без встановлення дошки сошники на задану ширіньy міжряджання розставляють із поміччю рулетки. Для цього крайні сошники відсуваються брусом до відмови та заміряють відстань між їх середніми лініями. Відстань це зумовлює корисну довжину сошникового бруса. Розділивши цю відстань на задану ширину міжряджень і додають до  встановленому результату одиницю, отримують число сошників, яке можна розташувати на бруцві. Наприклад, корисна довжина сошникового бруса становить 3450 мм, ширина міжрядів 150 мм. З огляду на ці дані, на брусі можна встановити 24 вишні. Під час поділу корисної довжини бруса на задану ширину міжряджання можна отримати залишок. Колесо обертаються рівномірно за ходом сітківниці помірно з такою самою частотою, з якою воно обертається під час посіву. Частоту обертання колеса визначають, розділивши робочу швидкість (м/год) трактора на довжину (м) обода колеса, помножену на 60.

Приклад:

Сіялка працює з трактором зі швидкістю 11,7 км/год. Довжина обода колеса 4 м, з урахуванням прогину шини 3, 3,67 м. Частота обертання колеса n = 11 700/(3,67-60) = 53 хв^-1. Для скорочення часу встановлення висіву перевіряють із розрахунку засовуваної площі 100 м². За ширини захоплення 3,6 м площа, засвоювана сівалкою за 1 оберт колеса: 5 = 3,67 — 3,6 = 13,2 м². Число обертів, яке має зробити колесо сітківки під час засівання 100 м²: а = 100/13,2 = 7,6 обертів. З огляду на те, що в процесі роботи колеса перекочуються полем зі ковзанням, необхідно знайти число обертів зменшити на 10%, тобто помножено на 0,9, тоді а = 0,9а = 7,6 — 0,9 = 6,8 оберту.
Допускається для зручності відліку колесо повернути на 7 обертів.
Звісивши зібране насіння у разі пробного висівання та множивши результат на 100 і потім на 2 (якщо перевірялася лише одна половина сітківки, отримують фактичний висів насіння на 1 га за цього встановлення. У разі відхилення фактічного висівання від розрахованого важелем регулятора переставляють котушки в потрібному напрямку та знову визначають масу насіння, висіваних сіевкою. Цю операцію повторюють доти, поки маса висіваного насіння не буде рівною розрахунковій. Сеялка вважається встановленою на норму висівання насіння тоді, коли відхилення фактичного висівання від розрахункого не вище ніж 3%.
Другу половину сітківки встановлюють на норму висівання аналогічним способом, прокручуючи інше колесо. Можна зробити шаблон по довжині котушки першої половини сітківки. Таким шаблоном користуються під час перевірки норми висівання насіння сіячкою в полі. Норму висівання перевіряють під час перших проходів агрегату.Розраховану масу насіння засинають у посівну скриньку та проїжджають два перегони (туда та назад). Наприкінці другого перегону за витратою розрахункової маси насіння упорядковують правильність встановлення сітківки на норму висівання. При  Відхилення фактічного висівання від норми висівні апарати регулюють і перевірку повторюють. Установлення дози внесення добрив перевіряється так само, як і норма висівання насіння, тобто у разі пробного внесення. Щоб забезпечити рівномірність внесення добрив усіма туковислими апаратами, що регулюють клапани. Важіль розвантаження закріплюють у верхньому положенні. Водночас усі клапани мають стикатися зі штифтами котушок. Коли окремі клацопани не стикаються з котушками, їх повертають на валу, послабивши стопорні болти, а потім для добрив нормальної вологості встановлюють проміжок міжду клапанами та штифтами 8...10 мм. Зваживши зібрані добрива, порівнюють отримані результати із заданою дозою внесення. Під час наличччя відхилень змінюють передавальне відношення на вал висівних апаратів. Частково внесення добрив регулюють засувками. Допустиме відхилення дози від заданої не має перевищувати 4...6%.

Можливі несправності:

У процесі роботи сітківки можуть виникнути несправності. Найпомітніші з них наведені в таблиці 3.Технічне обслуговування. Сіялку C3-3,G обслуговують відповідно до ГОСТ 20793 —86 «Трактори та машини сільськогосподарські. Технічне обслуговування». Цей ГОСТ встановлює слежувальні різновиди технічного обслуговування: під час підготовки до роботи; щомісячне в процесі роботи; під час зберігання.Технічне обслуговування під час підготовки до роботи проводять у такій послідовності. Перевіряють затягування кріплення сошників, коліс, зернотукового ящичка та інших складальних одиниць і деталей; розводять шплінти. Затягують гайки ключами зусиллям руки понад 200 Н. Перевіряють правильність встановлення та роботу дисткових сошників. Обертання дисків сошників має бути легким, без заїдань. У сошниках, диски яких не обертаються або обертаються періодично, регулюють положення чистиків, щоб вони не перешкоджали обертанню дисків і очищали їх від налиплого ґрунту.

Таблиця 3. Можливі несправності сітківниці СЗ-3,6 і способи їх усунення:

Контролюють осьове зміщення коліс. Для цього сітківку встановлюють на підставки та знімають кришку зі маточини. Колеса з пневматичними шинами розкладають на торцях рами так, щоб стрілка не зовсім з напрямком обертання колеса (праве та лечеве колеса розрізняють за розташуванням малюнка протектора). Ступицю колеса монтують на осі на роликових підшипниках. Вісь вставляють у склянку кронштейна рами та фланцем прикріплюють до торцевої косини. Зміщення колеса на осі усувають, затягнутий гайку до відмови, але так, щоб найближчий шліц гайки збігався з отвором на осі.
Регулюють насіння — і туковиснувальні апарати на рівномірність висівки. Контролюють правильність встановлення насільних апаратів на зернотуковому ящику. Перевіряють збіг котушок зернових апаратів із внутрішніми порожнинами розеток, для чого важелі переводяться в крайнє положення. Якщо в котушка котушка у котушку не збігається з порожниною роотузетки, відпускають болти кріплення корпусу апарату до зернотукового ящика та встановлюють корпус у потрібне положення. Відвертають торкання клапанів туковисних апаратів,  для чого важіль переводиться в крайнє верхнє положення. У цьому разі клапани всіх апаратів мають торкатися штифтів котушок. Якщо ця вимогу не виконується, викрутають стопорні болти та встановлюють відповідні клапани правильно. Для внесення мінеральних добрив зазор міжштифтами котушок і клапанами тьмяних апкомпаратів має становити 8... 10 мм. На сіялці монтують гідроциліндр, у отвір (з індексом «П»), якого ввертають клапан із малими прохідний отвором, а в отвір з індексом «Про» ввертають штуцер. До штуцерів гідроциліндру приєднуються рукави високого тиску та з'єднують їх з напівмуфтами запірних упорів. Укорочують страхувальні ланцюги або трос стяжкою трактора та приєднують гідроциліндр до гідросистеми трактора.Опускаючи або піднімаючи поперечину трактора, додають рамі сівалки горизонтальне положення. Перевіряють роботу роз'єднувача, безперешкодність увімкнення та фіксації механізмів регулювання, механізмів підіймання й опускання сошників. Усі механізми сітківки мають працювати плавно, без шуму та заїдань. За потреби очищають зернотуковий ящик від сторонніх предметів. Змащують сітківку відповідно до схеми та таб'яті мастила, а потім прокручують її вручну. Перевіряють правильність агрегатування сітківниці з тракшитом або зчепленням. Ощадливе технічне обслуговування містить такі операції. Очищають сітківку від ганчізі та рослинних залишків, зернотуковий ящик не витримує апарати від насіння й добрив. Для цього послаблюють кріплення важелів розвантаження і встановлюють їх у вкрай низьке положення. Регулюють насіння — і туковиснувальні апарати. Регулюють натяг ланцюга передавання від коліс на вал контрприводу. Підтягують болти кріплення сошників до повідців. Через кожні 50 год чистої роботи регулюють натяжкі ланцюгові передачі з вала контрприводу на редуктор, з редуктора на вал зернотукових апаратів, а також підтягують болти кріплення зернотукового ящика, підніжка, поручня, повідців, ведмедики, в'язки (з кулястовим причепом).

Технічне обслуговування під час підготовки до зберігання проводять у такий спосіб:

Очищають сігалку від бруду та пилу. Очищають зернотуковий ящик, що висовують апарати та лотки від насіння й добрив, промивають теплою водою відділення зернотукового ящика для мінеральних добрив і просушують. Розбирають редуктор, промивають у дизельному паливі деталі. Зношені та деформовані деталі замінюють  новими збирають редуктор. Часто  розбирають обгінні муфти та роз'єднувач (не знімаючи валів). Деформовані деталі рихтують, а  непридатні замінюють новими. Осмажують сошники. Якщо осьове зміщення понад 2 мм, диски знімають і перевіряють стан манжети підшипника. Знімають насіння- і тукопроводи, промивають теплою водою до повного видалення залишків добрив, просушують і здають на склад. Не допускається тривале перебування насіння- і тукопроводів на сіявці під час зберігання її на відкритому майданчику. Під час зберігання в закритому приміщенні насінняткопроводи залишають на сітківці. Знімають втулочно-роликові ланцюги, промивають у дизельному паливі, після чого проварюють у течішні 20 хв у гарячому (80...90 °C) автоле або дизельній олії та впродовж 20 хв дають маслу стекти з ланцюгів. Під час зберігання в закритому приміщенні очищені та оброблені приводні ланцюги без натягу встановлюють на сітківку. Під час зберігання сітківки на відкритому майданчику оброблені ланцюги покривають консерваційним мастильним матеріалом, зсідають у мотки та здають на склад. Одночасно змащують сітківку відповідно до таблиці та малюнком, наведених у технічному описі та інструкції з експлуатації сітківниці» (заводське керівництво). Недостатнє мастило призводить до передчасного зносу частин, що труться, заїдань під зламанням. Особливу увагу треба приділяти новій сітківці, деталі якої ще не припрацювали. Не можна змащувати зубці шестерень і зірочок, а також втулочно-роликові ланцюги. Змащують робочі поверхні сошників, вінці зірочок ланцюгових передач, гвинт регулятора заглиблення сошників і висівні апарати антикорозійним мастильним матеріалом. Під час підготовки складальних одиниць і деталей до консервації з поверхонь видаляють іржу, очищають і знежирюють шиношю, змоченою вайт-спіритом або дизельним паливом. Оброблені поверхні висушують стисненим повітрям або протирають бавовняною ганчіркою. Забороняється консервація сітківниці та її збірних одиниць за температури нижче ніж 15 °C і відносної вологості повітря вище ніж 70%. Розвантажують усі пружини та змащують їх антикорозійним матеріалом. Щільно закривають кришки зернотукового ящика. Встановлюють сітківку на підставки. Підкладають підставку під сошники. Розвантажують колеса сігалці. Просвітлення між шинами коліс і опорною поверхнею має становити 8... 10 мм. Під час зберігання сітківки на відкритому майданчику шини коліс покривають світлозахисним складом. Відновлюють пошкоджене забарвлення, видаляють продукти корозії, заґрунтовують очищені ділянки поверхні. Перерив між підготовкою поверхонь і ґрунтовкою не має перевищувати 24 год під час зберігання сітківки в приміщенні та 6 год під час зберігання на відкритому повітрі. Фарбують поверхні через 12 год після ґрунтування. Температура повітря водночас не має перевищувати 15 °C, а відносна вологість має бути не більш ніж 70%. Технічне обслуговування під час зберігання передбачає наступне. Під час зберігання в закритих приміщеннях сітківку перевіряють через кожні два месяць, на відкритих майданчиках і під навісом щомісячно, а після сильних вітрів, дощів, снігових заносів негайно. Результати кожної перевірки записують у спеціальні книги. Під час зняття зі зберігання очищають складники сітківниці від пилу, бруду та консерваційного мастильного матеріалу. Перевіряють технічний стан сігалців. Повітря в шинах коліс доводять до робочого тиску 0,16...0,2 МПа. Знімають сітківку з підставок. Очищають вінці зірочок ланцюгових передач, гвинт заглиблення і робочі поверхні сошників від антикорозійного покриття. Встановлюють на свої сумішоти зняті деталі та збіркові одиниці. Сіялку використовують для вузькорядного посіву насіння зернових і зернобових культур з одновраговим внесенням у рядки гранульованих мінечоральних добрив. Одну  сітківку СЗП-3,6 агрегатують із тракторами МТЗ-80, МТ3-82, широкозахопні агрегати становлять із зчеплення і тракторів ДТ-75МВ,Т-150 і Т-150К. Пристрій. Сеялка СЗП-3,6 є модифікацією сітківки СЗ-3,6 і відрізняється від базової моделі тим, що на ній  монтують дводискові сошники з кутом розчину 18° і діловою лійкою. Крім пружинних загортачів, на сіялці СЗП-3,6 додатково та встановлюють кільцеві шлейфи. Підготовка до роботи. Сіялку ЗПУ-3,6 готують так само, як і сітківку СЗ-3,6.